ВИБОРИ СКІНЧИЛИСЯ, ГОТУЙМОСЯ ДО НАСТУПНИХ

Виборчий процес в місті закінчився. Депутати міської ради та міський голова набули повноважень і почали їх реалізовувати в інтересах територіальної громади. Стартувала підготовка до нової виборчої кампанії.

          Отже, можна підвести підсумки та вказати на характерні риси цьогорічних місцевих виборів в Тернополі.

          Депутатський склад Тернопільської міської ради суттєво обновився. Прийшли нові депутати, які відразу позиціонують себе борцями з корупцією, що дбатимуть, в першу чергу, про інтереси мешканців міста та наповнення місцевого бюджету. Час покаже справжні наміри та можливості обраних представників територіальної громади. Так саме час покаже чи є фахівці в певних сферах життєдіяльності міста у кожній з фракцій, чи є спікери, що зможуть аргументовано вступати в дебати при прийнятті рішень  радою або при їх розгляді депутатськими комісіями.

          Виборча кампанія відбувалася за новим Законом «Про місцеві вибори». Не будемо вдаватися до аналізу недоліків цього Закону, їх багато, починаючи від невиправданих преференцій для партій, що мають фракції у Верховній Раді України і закінчуючи неврегульованістю ряду питань виборчого процесу. Але саме неякісний зміст норм Закону, інколи недотримання юридичної техніки написання нормативно-правового акту, визначили рівень виборчого процесу. В рамках цього Закону вибори не могли бути іншими, якіснішими.

          Разом з тим, варто вказати на основний позитивний нюанс Закону. Закон виявився лояльним до суб’єктів виборчого процесу і не передбачав можливості «зняття» кандидатів з виборчих перегонів через порушення законодавства. Він мінімізував ризики недобросовісної поведінки таких суб’єктів, тим самим надав право виборцям визначати достойних кандидатів без «дискваліфікації» кандидатів в процесі кампанії виборчими комісіями чи судами.

          Наступний парадокс місцевих виборів. Місцеві осередки партій, подаючи до міської виборчої комісії заяви про повернення грошової застави, як підставу повернення коштів вказували на ту обставину, що вони є переможцями на виборах. Насправді, це не так. Виборча кампанія в Тернополі, та зрештою і по всій Україні, не виявила переможців (і цей факт є негативним сигналом для партій, що мають фракції у парламенті). Жодна з політичних сил не набрала тієї критичної кількості голосів виборців, яка б дозволяла позиціонувати себе як переможця виборів. Оскільки підтримка навіть трішки більше, ніж 20-ма відсотками виборців, що взяли участь у голосування, не дозволить політичним силам одноосібно визначати зміст рішень, що прийматимуться міською радою.

          Цьому сприяла і низька явка громадян на вибори. Особливо пасивними на виборах були молоді люди, які просто не прийшли на виборчі дільниці. Причин пасивності виборців багато. Одні вважали, що серед «номінантів», які зголосилися стати міським головою чи депутатами не було  достойних людей. Інші виходили з того, що їх участь у виборах нічого не змінить, а тому не йшли голосувати. Деякі були шоковані брудною кампанією кандидатів, і в знак протесту знехтували правом обирати.

          В той же час потрібно відзначити ріст політичної культури і усвідомленість вибору тернополян. Значний відрив від опонентів на виборах міського голови Надала С.В. є доказом того, що виборці почали оцінювати та обирати кандидатів за реальними результатами роботи в інтересах міста. Їх не переконала смачна критика на адресу переможця, ефектні фрази та публікації, що мали б, на думку їх авторів, зганьбити діючого мера. І не має значення той факт, що Надал С.В. був міським головою і організував значний об’єм робіт за кошти місцевого бюджету. Люди побачили очевидний результат перебування Сергія Віталійовича на посаді голови. Конкурувати з ним міг лише кандидат, який зробив би реальні і потрібні справи для міста або реалізував би проекти, які мали б фактичну віддачу до дати проведення виборів. Але таких не виявилося.

          Під час виборів проявилася недостатня обізнаність виборців з порядком голосування. Адже  майже на кожній дільниці було виявлено від 20 до 75 недійсних бюлетенів, що стало результатом відсутності активної просвітницько-навчальної роботи серед виборців. Якість виборів нікого не цікавила.

          Політичні партії під час виборчої кампанії зосередилися в основному на передвиборчій агітації в різних її формах та критиці опонентів. Стратегічні заходи і продумані тактичні кроки не стали атрибутами жовтневих місцевих виборів. Непоодинокими були факти порушень виборчого законодавства. Місцеві осередки не обтяжували себе необхідністю створення ефективних виборчих штабів із розподілом повноважень. Як правило, виборчою кампанією реально займалися 2-3 чоловік, що приймали організаційні рішення. Видається, що керівники місцевих осередків партій мали б зрозуміти наступні речі. По-перше, виборча кампанія повинна починатися завчасно та заздалегідь, як мінімум за рік до дати виборів. По-друге, виборами повинна займатися підготовлена команда спеціалістів. По-третє, члени команди мають бути фінансово мотивовані. По-четверте, з прапорами, піснями, лозунгами та яскравими промовами до влади вже не приходять.

          Виборчі комісії спрацювали більш менш нормально. Хоча потрібно відзначити недостатню компетентність членів комісій. Багато з них навіть не читали Закон «Про місцеві вибори» і сподівалися на обізнаність голови комісії. Це призвело до того, що протоколи про підсумки голосування часто поверталися міською виборчою комісією для уточнення у зв’язку з виявленими в них недоліками. Відсутність компетентних і підготовлених спостерігачів від суб’єктів виборчого процесу посприяла тому, що міська виборча комісія не змогла угледіти ряд порушень виборчого законодавства, зокрема транспортування протоколів від виборчих дільниць до міської виборчої комісії в незапечатаному вигляді, розкриття пакетів з виборчою документацією в приміщенні міської виборчої комісії тощо.

          Можна констатувати факт, що виборча кампанія в Тернополі пройшла спокійно. Скарг суб’єкти виборчого процесу майже не подавали. Судові процеси були  на початку виборів, як правило, спричинені відмовою міської виборчої комісії в реєстрації кандидатами в депутати. Порушень законодавства, які б вплинули на результати виборів виявлено не було.

          Потрібно відзначити недостатню активність громадських організацій під час виборчого процесу. Представники цих організацій зосередили увагу на виявленні та фіксації порушень виборчого законодавства суб’єктами виборчого процесу. Кумедними виглядали намагання таких представників зафіксувати на мобільний телефон засідання міської виборчої комісії, коли вони робили це не відкрито, а замасковано, ховаючи телефон під рукою чи за кріслом. Потім такі записи з’являлися в інтернеті з відповідними коментарями. Видається, що більша користь від громадських організацій у виборчому процесі була б тоді, коли б вони навчали громадян як реалізувати право обирати, як голосувати, готували б членів виборчих комісій, надавали б їм  схематичні посібники, розробили б пам’ятки офіційним спостерігачам тощо.

          Слід віддати належне мудрості суб’єктів виборчих перегонів в тому плані, що вони не оскаржували результатів виборів, хоча підстави для цього штучно створювалися. Згадаймо лише, як активно розповідали  засоби масової інформації, в тому числі телевізійні канали, про виявлення  надрукованих і не знищених бюлетенів в одній з типографій Тернополя. Пропагувалася думка, що відбулася підготовка до фальсифікації виборів в Тернополі. Але несподіванок не сталося. Вкидань бюлетенів у виборчі скриньки не виявлено.

          Нетиповою рисою місцевих виборів був зміст передвиборчих партійних слоганів та реклами, якою вони обклеїли місто. Вони носили не місцевий, а «загальнодержавний» і політичний характер. Національна поліція,тарифи, претензії до діяльності уряду, використання війни на сході України – все це було б доречним на виборах до парламенту, а не до органів місцевого самоврядування. Місцеві ради не повинні займатися політикою, а дбати про інтереси територіальної громади, реалізовуючи в першу чергу управлінські та господарські функції.

          Отож, вибори закінчилися, але пам’ятаймо про обіцянки та завіряння теперішніх депутатів та місцевих осередків партій до їх обрання. Всі вони обіцяли зміни та визначали стратегічну мету свого «приходу» в раду. Хотілося б вірити, що вони не тільки люди слова, але й люди конкретних справ.

 

Олександр Степанюк, адвокат, юридичний офіс якого, успішно здійснює супровід виборів міського голови Тернополя вже втретє (2006, 2010 і 2015 роки).