Недопущення до перевірки не завжди перешкоджання інспекторові Держпраці в інспектуванні

На 2019 рік заплановані масштабні інспекційні відвідування суб’єктів господарювання інспекторами Державної служби України з питань праці. Сферою перевірки буде додержання законодавства у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у сферах зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю на підприємстві.

У зв’язку з істотним збільшенням суми штрафів за порушення законодавства про працю (125 190 грн. за неоформленого працівника), постали питання: чи варто і коли не допускати інспекторів на підприємство для перевірки, або яку відповідальність може понести підприємство, якщо створить перешкоду для проведення таких заходів державного нагляду (контролю)?

Пункт 11 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295, передбачає, що  інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

В пункті 14 Порядку № 295 вказуються підстави законного недопуску інспектора служби України з питань праці, а саме у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню; якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку.

Слід також враховувати Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон № 877), який також поширюється на перевірки Держпраці. Згідно з  вказаним Законом, не допустити інспектора до інспекційного відвідування можна, якщо інспектор не надав копію направлення чи не повідомив про підстави відвідування (ч.5 ст.7 Закону), або не розписався в журналі перевірок.

Враховуючи приписи законодавства та судову практику спробуємо розібратись, які дії будуть трактуватись перешкоджанням для проведення інспекційних відвідувань.   Перелік таких дій вказаний у пункті 16 Порядку №295:

1) відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку),

2) відсутності об’єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування),

3) відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю.

Якщо роботодавець створює перешкоди у діяльності інспектора праці, останній складає акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Причини, що унеможливили інспектування, вказують в акті. За можливості акт підписують керівник об’єкта відвідування або уповноважена ним особа (п. 16 Порядку).

Такий самий акт інспектор складе й за відсутності документів, передбачених законодавством про працю. Роботодавцю надішлють копію акта та письмову вимогу, в якій укажуть строк для поновлення документів.

А тепер щодо відповідальності за перешкоджання інспектору в проведенні перевірки. Відповідно до статті 265 КЗпПУ, юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини (недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні), при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини (фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків), – у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Крім того, посадові особи підприємства будуть нести і адміністративну відповідальність, відповідно до статті 188-6 КУпАП (Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або створення перешкод для діяльності цього органу – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Відомі також випадки, коли керівники та/або посадові особи підприємства свідомо створювали перешкоди інспекторам, в тому числі, застосовуючи фізичну силу. Це зумовлено тим, що допуск одного неоформленого працівника до роботи на підприємстві карається штрафом у розмірі 125 190 грн., а недопущення інспектора – 417 300 грн., тобто якщо інспектор зафіксує більше чотирьох неоформлених працівник, то це може обійтись дорожче самого перешкоджання.

Отже, недопущення інспекторів Держпраці до перевірки суб’єкта господарювання – дорогий вчинок. А якщо підстави не допуску штучно створені або не передбачені законодавством, штраф доведеться сплачувати. Звернення в такому випадку до суду ніяких перспектив підприємству чи підприємцю не гарантує. Про це свідчить судова практика.

В контексті справ про недопущення чи перешкоджання у проведенні перевірок, звернемо увагу на ряд судових рішень. Так, суди звертають увагу, що інспектор може ознайомитися з оригіналами документів, а суб’єкт господарювання не зобов’язаний надавати копії документів, особливо, якщо доведеться копіювати значні об’єми, а інспектор встановлює надто короткі строки. Тому ненадання копій документів за умови, що інспектор мав можливість ознайомитися з оригіналами не може розцінюватися, як створення перешкод у проведенні перевірки та бути окремою підставою для накладення штрафу (така позиція викладена в рішенні Харківського окружного адміністративного суду 04.10.2018 у справі № 2040/5671/18 та рішенні Сумського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 у справі № 1840/2620/18).

Якщо підприємство зареєстровано за однією адресою, а фактично підприємство знаходиться за іншою адресою, то це свідчить не лише про порушення Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а й про недостовірність інформації про місцезнаходженням юрособи, що в свою чергу підтверджує створення з боку юрособи перешкод у проведенні перевірки з питань додержання законодавства про працю, оскільки контролюючий орган позбавлений можливості виконати свої повноваження через неспівпадіння фактичної адреси юрособи з юридичною (постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2018 року у справі № 804/7163/17).

Відсутність посадової особи об’єкта перевірки під час самої перевірки, якщо вона не була повідомлена належним чином про проведення такої перевірки не можна розцінювати, як перешкоджання перевірці (постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2018 року у справі № 700/41/17).

Суб’єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред’явили документів (посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і не надали суб’єкту господарювання копію посвідчення (направлення) (постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року у справі № 2040/5287/18).

Тому, приймаючи рішення про недопуск інспектора Держпраці до перевірки, потрібно, по-перше, врахувати ймовірні негативні наслідки такого кроку і, по-друге, діяти виключно в межах приписів правових норм.

 

Олександр Степанюк

адвокат, кандидат юридичних наук

 

11.01.2019