Оскарження припису Держпраці

У випадку виявлення порушень вимог діючого законодавства при проведенні перевірки інспектор Держпраці вправі скласти обов’язкову до виконання вимогу про усунення порушення – припис, який є обов’язковим до виконання. Проте, у випадку, якщо припис винесено з порушенням норм діючого законодавства або ж виконати його неможливо – як оскаржити вимогу інспектора Держпраці? Спробуємо розглянути можливі варіанти.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суб’єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Порядок оскарження дій та рішень інспекторів законом виписаний лише частково. Зокрема, у випадку коли йдеться про приписи щодо порушень законодавства про працю та зайнятість населення, то тут діє Постанова КМУ № 295 (Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю), який встановлює можливість та процедуру адміністративного оскарження припису інспектора Держпраці.

Зокрема, якщо роботодавець не згодний з рішенням інспектора праці, відповідно до вимог пункту 30 Порядку контролю, припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені у 10-денний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці.

У разі незгоди з рішенням керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці, таке рішення може бути оскаржене до керівника або заступника керівника Держпраці.

Тобто, оскарження припису можливе у досудовому порядку шляхом звернення до керівника або ж заступника управління Держпраці, у якому працює інспектор, що виніс спірний припис, протягом 10 днів з дня його отримання суб’єктом господарювання.

Така скарга подається у довільній формі та має містити усі обставини та факти, які можуть свідчити про неправомірність винесеного припису та з посиланням на докази, які це підтверджують (копії таких додаються до скарги).

Скарга, подана протягом встановленого строку, розглядається протягом 30 днів з дня її отримання.

Що є досить важливо – отримання уповноваженою особою скарги на припис інспектора Держпраці зупиняє строк для виконання припису. Аналогічно, продовження строку, на який зупиняється час для виконання припису, відбувається і у випадку незгоди з рішенням керівника або заступника керівника управління Держпраці та подання наступної скарги до керівника або ж заступника керівника Держпраці.

При цьому, звернення безпосередньо до керівника або заступника керівника Держпраці, без подання скарги попередньо до управління в області, Порядок не передбачає, що вказує на необхідності при зверненні до керівництва Держпраці із скаргою подання доказів розгляду скарги на припис керівництвом управління в області.

Скарга до керівника або заступника керівника Держпраці подається протягом 10 днів та розглядається протягом 30 днів з дня її отримання.

За результатами розгляду поданої скарги виноситься рішення, яким припис інспектора Держпраці може бути скасовано повністю або ж частково, або ж може бути відмовлено у задоволені поданої скарги.

Слід відмітити, що при розгляді скарг на приписи уповноважені особи рідко стають на бік суб’єкта господарювання. Як правило, підставою для скасування припису в адміністративному порядку слугують процесуальні порушення допущенні інспектором.

 

Незалежно від результатів розгляду скарги в адміністративному порядку, як і спроб здійснити таке загалом, суб’єкт господарювання може звернутися до суду з позовом про скасування припису.

Слід зауважити, що подання позовної заяви не спричиняє автоматичного зупинення строку для виконання припису. Відтак, для досягнення відповідного, крім подання позовної заяви до суду, слід звернутися із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії припису на час розгляду судового спору.

У випадку неподання заяви про забезпечення позову та невиконання припису у встановлені строки – суб’єкт господарювання може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 188-4 Кодексу України про адміністративні порушення або ж ініціювати вжиття інших негативних заходів у стосунку господарюючого суб’єкта.

Подання/неподання скарги в адміністративному порядку впливає на строки для звернення до суду із позовом, а відтак, при зверненні до суду із таким позовом слід вказати про вжиття/невжиття спроб вирішити спір в досудовому порядку та надати відповідні докази за наявності.

 

Зовсім інша ситуація у стосунку оскарження приписів Держпраці, винесених щодо інших порушень законодавства – порушень у сфері охорони праці, промислової безпеки, безпечного ведення робіт, гігієни праці, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, гірничого нагляду, у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об’єктами, з питань проведення ідентифікації та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки.

При винесенні припису в частині порушення норм у цих сферах законодавства Держпраці керується нормами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Положенням про територіальні органи Держпраці. Жодних спеціальних нормативно-правових актів, які б врегульовували їх діяльність станом на сьогодні немає. Відтак, і порядок оскарження таких дій є загальним.

Виходячи з загальних норм діючого законодавства, суб’єкт господарювання, в порядку норм Закону України «Про звернення громадян», має право звернутися до органу державної влади (Держпраці) із скаргою (яка є зверненням в розумінні цього Закону) щодо дій чи рішень посадової особи такого органу (інспектора Держпраці). За приписами Закону «Про звернення громадян» така скарга має бути розглянута невідкладно, не довше як протягом 30 днів з дня її надходження, а за необхідності з’ясувати додаткові обставини – такий строк може бути продовжено не більше як на 15 днів, про що повідомляється заявник (ст. 20 закону).

Слід відмітити, що чинним законодавством (Положенням про Держпраці та Положенням про територіальні органи Держпраці) не передбачено чітких повноважень для керівника управління Держпраці чи керівника Держпраці зупиняти, скасовувати (повністю або частково) рішення посадових осіб (інспекторів). В даному випадку, керівництво Держпраці (її територіального органу) керуватиметься загальними приписами щодо діяльності органів державної влади.

Доцільнішим та ефективнішим способом захисту порушеного права у такому випадку виступатиме звернення до суду із позовною заявою, яку супроводжуватиме заява про забезпечення позову. Остання може бути подана і до подання позовної заяви – в такому випадку позовна заява має бути подана не пізніше як протягом 10 днів з дня винесення ухвали про забезпечення позову.

Як за подання заяви про забезпечення позову, так і за подання позовної заяви підлягає сплаті судовий збір.

При поданні позовної заяви до суду слід обґрунтувати належними та допустимими доказами неправомірність такого рішення інспектора Держпраці (допущення процедурних порушень або ж неможливість виконання такого припису, відсутність зазначеного в акті перевірки та приписі порушення). Незважаючи на те, що за приписами ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, тягар доказування правомірності своїх дій покладається на відповідача (інспектора Держпраці), суд при розгляді такої категорії спорів, як свідчить наша практика, стає на бік перевіряючого та вважає його рішення правомірним, якщо зворотнього не доведено позивачем (суб’єктом господарювання).

 

Слід зазначити, що невиконання припису або ж іншого розпорядчого документу інспектора Держпраці, окрім притягнення до адміністративної відповідальності, може спричинити й ініціювання інспектором вжиття заходів державного реагування у формі зупинення, припинення, обмеження експлуатації підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень та інших виробничих об’єктів, виготовлення та експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, виконання певних робіт, у тому числі пов’язаних із користуванням надрами, застосуванням нових небезпечних речовин, реалізації продукції шляхом видачі відповідного розпорядчого документа у передбачених законодавством випадках, а також анулювання виданих дозволів і ліцензій до усунення порушень.

Уникненню зазначених негативних наслідків можливо запобігти шляхом вчасного оскарження неправомірних дій та рішень інспекторів Держпраці, для чого слід залучати кваліфікованих юристів, які допоможуть знайти найбільш оптимальний варіант вирішення спору.

 

 

юрист Юридичного офісу Олександра Степанюка

Ковальчук Максим

 

25.02.2019