Специфіка договорів в ІТ

Договори в сфері ІТ дуже схожі на уже звиклі нам договори підряду або договори про надання послуг. Проте, вони мають ряд відмінностей.

Насамперед, відмінність полягає у термінології тому, що такі терміни, як outsourcing чи outstaffing, agile чи waterfall  досі незручні не тільки клієнтам ІТ-компаній, але й самим компаніям.

Тому, перш за все, в таких договорах необхідно  зрозуміло та лаконічно прописувати термінологію, яка буде використана в угоді. Досить важко буде дійти до спільного рішення під час переговорів, коли сторони не будуть розуміти, що є предметом договору.

Основною проблемою використання таких договорів в Україні є те, що законодавство України не містить норм, які б регулювали договори outsourcing чи outstaffing, agile чи waterfall.

Аналіз наявних в мережі інтернет договорів, що розроблені юридичними компаніями чи юристами свідчить, що в багатьох випадках запропоновані ними редакції договорів – це звичайні договори підряду (виконання робіт, надання послуг).

Зміст таких договорів розбавлений термінологією із зарубіжних джерел та підсилений спеціальними пунктами або додатковими угодами. Міжнародна практика використання договорів  при розробці ІТ-продукту доводить, що і критерії розмежування і класифікація вказаних вище договорів відмінні від тих, які ми звично сприймаємо з підручників по цивільному чи господарському праву.

Скажімо, конструкція договорів agile залежить від того, яка структура контракту; чи допускається зміна контракту; як розподіляється ризик і винагорода між замовником та виконавцем; яка модель взаємовідносин між замовником і виконавцем.

Тому й використовуються на практиці договори з фіксованою ціною/фіксованими вимогами (Fixed Price / Fixed Scope), Time and Materials (контракт, за яким оплачується не результат, а час, затрачений на розробку), Time and Materials з фіксованими вимогами і обмеженням затрат, контракт з поетапною розробкою, контракт з мотивувальними преміями і штрафами, контракт з фіксованим прибутком і т.д.

Не дивлячись, що зазначені конструкції договорів дещо «нові» для нашої правозастосовної практики, вони можуть бути використанні, опираючись на статтю 627 Цивільного кодексу України «Свобода договору», сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборот, вимог розумності та справедливості.

Необхідною складовою таких специфічних договорів також виступає такий пункт як, авторські та суміжні права. Кожен замовник, якому належить ідея для нового стартапу, який передав процес розробки програмного забезпечення команді спеціалістів в сфері ІТ, не хоче втратити права на потенційно прибутковий продукт (ПЗ). Відповідно до Рекомендації щодо забезпечення правомірності використання комп’ютерних програм у діяльності суб’єктів господарювання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, комп’ютерна програма є об’єктом авторського права й охороняється як літературний твір у відповідності до чинного законодавства.

З моменту створення комп’ютерної програми її автору належать майнові та особисті немайнові права. Майнові права на комп’ютерну програму належать її авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Тобто, відповідно до законодавства, права на ПЗ належать розробнику, саме тому даний пункт договору є необхідним.

Договори в сфері ІТ завжди супроводжують угоди про нерозголошення конфіденційної інформації та комерційної таємниці (NDA). Будь це договір аутсорсингу, чи договір про створення ПЗ, від витоків важливої комерційної інформації, ніхто не застрахований. Тим більше, в українських судах, нажаль, досить важко захистити інформацію та довести наявність упущеної вигоди навіть маючи вагомі докази. Тому  NDA виступає єдиним гарантом такої інформаційної безпеки.

У правових реаліях України договори в сфері інформаційних технологій досі залишаються не повністю опрацьовані, такі угоди й надалі потребують більш плідного дослідження, створення усталеної практики (системи прецедентів) та імплементації досвіду зарубіжних країн.

 

Віталій Назарко

стажер Юридичного офісу Олександра Степанюка

 

10.09.2018