Щодо строку позовної давності для звернення до господарського суду із позовом про стягнення штрафних санкцій

Як відомо чинне законодавство України передбачає можливість суб’єктів господарювання застосовувати штрафні санкції до своїх контрагентів у випадку порушення останніми зобов’язань за договорами.

Частиною 1 ст. 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Одночасно статтею 546 ЦК України унормовано, що неустойка є видом забезпечення виконання зобов’язання. Окрім цього, стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до  частини  першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини  (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному  волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з частиною другою статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин, які позначаються тут як майнові відносини у сфері господарювання.         Відповідно до  частини  першої статті 4 ГК України не є предметом регулювання  цього  Кодексу,  зокрема,  майнові  та особисті  немайнові  відносини,  що регулюються Цивільним кодексом України, при цьому відповідно до частини першої статті 4 ГК  України  особливості регулювання майнових відносин суб’єктів господарювання визначаються цим Кодексом

Таким чином у господарських правовідносинах між суб’єктами господарювання норми Господарського кодексу носять спеціальний характер та мають пріоритет над нормами Цивільного кодексу.

З наведеного однозначно слідує, що у відносинах між суб’єктами господарювання за невиконання умов договору застосовуються штрафні санкції у вигляді неустойки, штрафу та/або пені. А в цивільних правовідносинах, котрі підпадають під регулювання норм ЦК України сторони вправі застосовувати штраф та пеню як вид забезпечення виконання зобов’язання – неустойку.

Згідно із ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Стаття 258 ЦК України встановлює строк позовної давності тривалістю в один рік для стягення саме неустойки, котра підлягає стягненню за порушення цивільного зобов’язання. Ні Господарський кодекс, ні Цивільний кодекс не встановлюють спеціального строку позовної давності для стягнення штрафних санкцій, нарахованих на підставі ст. 230 ГК України за неналежне виконання боржником господарського зобов’язання.

Відтак, за відсутності такої норми, щодо позовної давності до штрафних санкцій діє припис ст. 257 ЦК України, яким встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

 

Юрисконсульт ТОВ «АТ Каргілл»

Степанюк Денис (Київ)