У випадку виявлення порушень вимог діючого законодавства при проведенні перевірки інспектор Держпраці вправі скласти обов’язкову до виконання вимогу про усунення порушення – припис, який є обов’язковим до виконання. Проте, у випадку, якщо припис винесено з порушенням норм діючого законодавства або ж виконати його неможливо – як оскаржити вимогу інспектора Держпраці? Спробуємо розглянути можливі варіанти.Читати далі→

На 2019 рік заплановані масштабні інспекційні відвідування суб’єктів господарювання інспекторами Державної служби України з питань праці. Сферою перевірки буде додержання законодавства у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у сферах зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю на підприємстві.

У зв’язку з істотним збільшенням суми штрафів за порушення законодавства про працю (125 190 грн. за неоформленого працівника), постали питання: чи варто і коли не допускати інспекторів на підприємство для перевірки, або яку відповідальність може понести підприємство, якщо створить перешкоду для проведення таких заходів державного нагляду (контролю)?Читати далі→

Недопуск інспектора Держпраці до перевірки є досить дорогим задоволенням. Розмір санкцій для таких випадків спонукає керівника суб’єкта господарювання виважено приймати рішення про не допуск. Адже,

1) недопущення до проведення перевірки з питань дотримання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні тягне накладення штрафу у розмірі 9600 грн. (абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП)

2) недопущення до проведення перевірки з питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ і податків, створення перешкод у її проведенні — штрафу у розмірі 320 тис. грн.. (абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП).

Проте,  загроза застосування штрафів не повинна впливати на право керівника зачинити двері перед перевіряючими, у певних випадках.Читати далі→

Український ІТ-бізнес динамічно розвивається та адаптовується до національних реалій досить швидко.  Розробники продуктів, сервісів чи надавачі аутсорсінгових послуг визначили внутрішню корпоративну організацію та структурували бізнес відповідно до поточних потреб, враховуючи наявність клієнтів та інвесторів.Читати далі→

Розпорядженням  КМУ від 05.09.2018 р. № 649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення», уряд доручив Держпраці, ДФСУ, Пенсійному фонду,  Національній поліції, іншим центральним органам виконавчої влади за участю органів місцевого самоврядування провести до 5 жовтня 2018 року інформаційно-роз’яснювальну кампанію про заплановані заходи та неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без оформлення з ними трудових відносин, а починаючи з 5 жовтня 2018 року, комплексні заходи, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення.

Причиною появи цього розпорядження, виходячи з інформації, яка є на урядовому порталі, послужили слова прем’єр-міністра України В. Гройсмана на одній з нарад про непоодинокі випадки як порушення прав працівників, так і неможливості перевірити дотримання законодавства, коли інспекторів просто не допускають на підприємства.  Читати далі→

Договори в сфері ІТ дуже схожі на уже звиклі нам договори підряду або договори про надання послуг. Проте, вони мають ряд відмінностей.

Насамперед, відмінність полягає у термінології тому, що такі терміни, як outsourcing чи outstaffing, agile чи waterfall  досі незручні не тільки клієнтам ІТ-компаній, але й самим компаніям.

Тому, перш за все, в таких договорах необхідно  зрозуміло та лаконічно прописувати термінологію, яка буде використана в угоді. Досить важко буде дійти до спільного рішення під час переговорів, коли сторони не будуть розуміти, що є предметом договору.Читати далі→

Віддалена робота, що сьогодні набирає все більшого поширення як в світі, в т.ч. й в Україні.

Основними формами віддаленої праці сьогодні є:

– фріланс;

– аутсорсинг;

– трудові відносини із працівником-надомником.

Кожна з наведених форм співпраці має свої переваги й недоліки. Ця стаття спрямована на висвітлення правових аспектів, які мають враховуватись замовником (роботодавцем) при використанні дистанційної праці.Читати далі→

Українська еліта за роки незалежності так і не трансформувалася у людей, що є кращими у своїй сфері. Двадцять сім років конкуруючи між собою еліта України бореться за владу. Прийшовши до влади особа чи певна група людей змінює команду, пріоритети, вектори внутрішньої і зовнішньої політики. І так кожних п’ять років. Еліта навіть не спромоглася закласти фундаментальні державницькі і консолідуючі підвалини, які, незалежно від зміни влади, завжди залишалися б стабільними і дозволяли економіці, суспільству, громадянам розвиватися. Політичні, управлінські, військові, економічні, правлячі і опозиційні, місцеві еліти постійно змінюються і запам’ятовуються, як правило, скандалами та реформами, що викликали невдоволення громадян.Читати далі→

Теперішній світ розвивається під впливом глобалізації, формального стирання кордонів між державами та налагодження тісних та взаємовигідних співпраць, цей процес також не оминув й Україну. Особливо чітко це помітно в ІТ сегменті. Держави, які є ворогами на політичній арені, можуть стати колегами по створенні найуспішніших ІТ проектів. Також, кожна країна намагається збільшити власну економічну та промислову ефективність за рахунок міжнародних співпраць з країнами-донорами ІТ спеціалістів, якою є Україна.

Україна посідає передові місця у рейтингах, пов’язаних зі створенням ІТ- продукту та наданні ІТ- послуг. Усе завдяки тому, що наша держава вдало запозичує досвід зарубіжних країн та впроваджує його у практичній діяльності стаючи конкурентоспроможною на економічній мапі світу.

Будь-яка підприємницька діяльність потребує юридичної підтримки у тому числі ІТ бізнес. Питання з якими найбільше зустрічається такий вид діяльності: укладення договорів, оподаткування, реєстрація прав інтелектуальної власності, реєстрація авторських та суміжних прав, захист комерційної таємниці та конфіденційної інформації. Дана публікація охопить лише один сегмент, а саме договори.Читати далі→

Протягом останніх декількох років контролюючі органи, такі як Держпраці та ДФС, поширюють практику «перекваліфікації» існуючих цивільно-правових відносин (між товариством та ФОП або ж фізичною особою) у трудові із застосовуванням відповідних правових наслідків.

Коли ж цивільно-правові відносини між юридичною особою та фізичною особою-підприємцем можуть трактуватись контролюючим органом як трудові (такі що склались між роботодавцем та працівником)? Спробуймо розібратись у цьому.Читати далі→